Тема. Поняття про інформаційні системи та технології. Види інформаційних систем. Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи. Етапи розвитку та сфери застосування інформаційних технологій. Поняття про інформаційну культуру та інформатичну компетентність. Інформатика як наука та галузь діяльності людини.
Мета:
сформувати:
• поняття інформаційної системи;
• поняття апаратного та програмного забезпечення;
• поняття інформаційної культури та інформатичної компетентності;
• поняття про інформатику як науку та галузь діяльності людини;
розглянути:
• етапи розвитку та сфери застосування інформаційних технологій;
• різновиди інформаційних систем;
• структуру інформаційної системи.
Базові поняття й терміни: інформатика, інформація, інформаційні системи, інформаційна культура.
Структура уроку
І. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності (2-3 хв)
II. Оголошення теми уроку (1 хв)
III. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв)
ІV. Практичне завдання (10-15 хв)
V. Домашнє завдання (2-3 хв)
VII. Підбиття підсумків уроку (2-3 хв)
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Оголошення теми уроку
III. Вивчення нового матеріалу
ІV. Практичне завдання
Робота з клавіатурним тренажером. Інструктаж з техніки безпеки.
V. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 2 підручника «Інформатика. 9 клас» Володін В.В., Володіна І.Л. Видавництво “Гімназія”, 2009, відповісти на питання самоперевірки, виконати навчально-тренувальні вправи № 2) на стр.45 (намалювати у зошиті). Підготувати повідомлення на тему «ІКТ в освіті»
VII. Підбиття підсумків уроку
Узагальнення навчального матеріалу.
При розробці конспекту уроку було використано навчально-методичний посібник:
Костриба О. В., Усі уроки інформатики. 9 клас. Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 191
среда, 16 сентября 2009 г.
Конспекти уроків інформатики для 9 класу. Урок №1
Тема. Поняття про інформацію та способи її подання. Дані. Різновиди інформаційних повідомлень. Вимірювання обсягу даних. Поняття про інформаційну надлишковість повідомлень. Способи подання і кодування повідомлень, двійкове кодування. Вимірювання довжини двійкового коду. Інформаційні процеси: отримання, збирання, зберігання, пошук, обробка й передавання інформації. Об'єкти та їх властивості.
Мета:
сформувати:
• поняття інформації, даних, інформаційного повідомлення;
• поняття про інформаційну надлишковість повідомлень;
• поняття про інформатику як науку та галузь діяльності людини; пояснити:
• способи подання повідомлень;
• способи оцінювання кількості інформації;
розглянути:
• види повідомлень;
• одиниці вимірювання довжини двійкового коду: біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт;
• правила техніки безпеки в кабінеті інформатики;
навчити:
визначати довжину двійкового коду повідомлення.
Базові. поняття й терміни: інформатика, інформація, повідомлення, кількість інформації.
Структура уроку
І. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності (2-3 хв)
II. Оголошення теми уроку (1 хв)
III. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв)
• Інформатика;
• інформація. Властивості інформації;
• характерні риси інформації;
• повідомлення;
• шум;
• кодування повідомлень;
• одиниці вимірювання інформації;
• інформаційні процеси.
IV. Осмислення набутих знань (5-8 хв)
V. Практичне завдання (5-10 хв)
VI. Домашнє завдання (2-3 хв)
VII. Підбиття підсумків уроку (2-3 хв)
Хід уроку
I. Організаційний етап
Ви починаєте вивчати новий предмет — інформатику. Інформатика — це широка галузь новітніх технологій, пов'язаних з інформаційною діяльністю людини. Інформатика як наука досить молода: вона сформувалась у другій половині XX століття, але вже стала необхідною складовою освіти сучасної людини. Англійський варіант назви інформатики звучить як Computer Science — комп'ютерна наука. Найвидатнішим досягненням у цій галузі було створення персональних комп'ютерів, які швидко стали невід'ємною частиною повсякденного життя. Завдяки комп'ютерам ви відкриваєте для себе не лише нові ігри та розваги, а й вікно в неосяжний світ Інтернету, у світ створення комп'ютерних зображень, текстів, різноманітних математичних обчислень.
Яку роль відіграють інформація, інформатика, інформаційні технології в житті сучасної людини? На це та інші питання ми спробуємо дати відповідь, вивчаючи тему «Інформація. Інформаційні процеси та системи» (тема розрахована на 2 уроки).
II. Оголошення теми уроку
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами демонстрації.
Інформатика — це наука, яка вивчає структуру і властивості інформації, а також закономірності та методи подання, пошуку, зберігання, обробки та передачі інформації за допомогою комп'ютерних систем.
Термін інформатика походить від двох слів: інформація й автоматика.
Інформатика — комплексна наукова й інженерна дисципліна. Можна вважати, що вона виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову діяльність людини.
…
Біт — одиниця досить дрібна, її недостатньо для вимірювання обсягів інформації, якими оперують сучасні комп'ютери та інші обчислювальні пристрої. Тому використовують більші одиниці, основною із них є байт:
1 байт = 23 = 8 бітів.
Байт кратний біту і є послідовністю з восьми двійкових знаків 0 і 1, наприклад, 10110100 або 00101110.
Ще більшими одиницями інформації є одиниці, кратні байту:
1 Кбайт (кілобайт) = 210 байти = 1024 байти,
1 Мбайт (мегабайт)= 210 кілобайти= 1024 Кбайти,
1 Гбайт (гігабайт) = 210 мегабайти = 1024 Мбайти,
1 Тбайт (терабайт) = 210 гігабайти = 1024 Гбайти,
1 Пбайт (петабайт) = 210 терабайти = 1024 Тбайти.
Зверніть увагу, що префікс «кіло» означає не 1000, а число 1024. Саме стільки дає піднесення двійки в. десятий степінь.
Інформаційні процеси
Інформаційні процеси — це процеси пошуку та накопичення, опрацювання та використання, представлення, зберігання та захисту інформації.
Опрацювання інформації — це процес її перетворення, який виконується за деякими правилами. Опрацювання інформації слід відрізняти від перетворення, яке не змінює змісту вхідної інформації (наприклад, підсилення звукових сигналів). Опрацювання інформації залежить від змісту вхідної інформації, але під час самого опрацювання інформація не осмислюється, а лише перетворюється за розробленими алгоритмами. Пристрій, за допомогою якого здійснюється опрацювання інформації, називають процесором.
Процесор разом із запам'ятовувальними пристроями та пристроями введення/виведення інформації, які в сукупності призначені для Виконання певних функцій, називають персональним комп'ютером.
На сьогодні людство володіє надзвичайно величезними інформаційними ресурсами. Користування цими ресурсами можливе лише за умови володіння сучасними інформаційними технологіями, під якими розуміють цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів із використанням засобів комп'ютерної техніки. Широкомасштабне втілення в життя інформаційних технологій ставить Перед суспільством завдання виховання інформаційної культури, яка передбачає не тільки розуміння їх сутності та основ функціонування, дає й володіння знаннями й навичками у використанні сучасних інформаційних технологій для розв'язання пізнавально-освітніх, ділових, виробничих та інших проблем. Володіння цими знаннями стає обов'язковим атрибутом будь-якої професійної діяльності.
IV. Осмислення набутих знань
Перегляд презентації «Інформація. Інформаційні процеси».
V. Практичне завдання
Робота з клавіатурним тренажером. Інструктаж з техніки безпеки.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 1 підручника «Інформатика. 9 клас» Володін В.В., Володіна І.Л. Видавництво “Гімназія”, 2009, відповісти на питання самоперевірки, виконати навчально-тренувальні вправи № 3), 4), 5), 6), 7)на стр.27 (відповіді записати у зошиті)
VII. Підбиття підсумків уроку
Узагальнення навчального матеріалу.
При розробці конспекту уроку було використано навчально-методичний посібник:
Костриба О. В., Усі уроки інформатики. 9 клас. Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 191
Мета:
сформувати:
• поняття інформації, даних, інформаційного повідомлення;
• поняття про інформаційну надлишковість повідомлень;
• поняття про інформатику як науку та галузь діяльності людини; пояснити:
• способи подання повідомлень;
• способи оцінювання кількості інформації;
розглянути:
• види повідомлень;
• одиниці вимірювання довжини двійкового коду: біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт;
• правила техніки безпеки в кабінеті інформатики;
навчити:
визначати довжину двійкового коду повідомлення.
Базові. поняття й терміни: інформатика, інформація, повідомлення, кількість інформації.
Структура уроку
І. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності (2-3 хв)
II. Оголошення теми уроку (1 хв)
III. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв)
• Інформатика;
• інформація. Властивості інформації;
• характерні риси інформації;
• повідомлення;
• шум;
• кодування повідомлень;
• одиниці вимірювання інформації;
• інформаційні процеси.
IV. Осмислення набутих знань (5-8 хв)
V. Практичне завдання (5-10 хв)
VI. Домашнє завдання (2-3 хв)
VII. Підбиття підсумків уроку (2-3 хв)
Хід уроку
I. Організаційний етап
Ви починаєте вивчати новий предмет — інформатику. Інформатика — це широка галузь новітніх технологій, пов'язаних з інформаційною діяльністю людини. Інформатика як наука досить молода: вона сформувалась у другій половині XX століття, але вже стала необхідною складовою освіти сучасної людини. Англійський варіант назви інформатики звучить як Computer Science — комп'ютерна наука. Найвидатнішим досягненням у цій галузі було створення персональних комп'ютерів, які швидко стали невід'ємною частиною повсякденного життя. Завдяки комп'ютерам ви відкриваєте для себе не лише нові ігри та розваги, а й вікно в неосяжний світ Інтернету, у світ створення комп'ютерних зображень, текстів, різноманітних математичних обчислень.
Яку роль відіграють інформація, інформатика, інформаційні технології в житті сучасної людини? На це та інші питання ми спробуємо дати відповідь, вивчаючи тему «Інформація. Інформаційні процеси та системи» (тема розрахована на 2 уроки).
II. Оголошення теми уроку
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами демонстрації.
Інформатика — це наука, яка вивчає структуру і властивості інформації, а також закономірності та методи подання, пошуку, зберігання, обробки та передачі інформації за допомогою комп'ютерних систем.
Термін інформатика походить від двох слів: інформація й автоматика.
Інформатика — комплексна наукова й інженерна дисципліна. Можна вважати, що вона виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову діяльність людини.
…
Біт — одиниця досить дрібна, її недостатньо для вимірювання обсягів інформації, якими оперують сучасні комп'ютери та інші обчислювальні пристрої. Тому використовують більші одиниці, основною із них є байт:
1 байт = 23 = 8 бітів.
Байт кратний біту і є послідовністю з восьми двійкових знаків 0 і 1, наприклад, 10110100 або 00101110.
Ще більшими одиницями інформації є одиниці, кратні байту:
1 Кбайт (кілобайт) = 210 байти = 1024 байти,
1 Мбайт (мегабайт)= 210 кілобайти= 1024 Кбайти,
1 Гбайт (гігабайт) = 210 мегабайти = 1024 Мбайти,
1 Тбайт (терабайт) = 210 гігабайти = 1024 Гбайти,
1 Пбайт (петабайт) = 210 терабайти = 1024 Тбайти.
Зверніть увагу, що префікс «кіло» означає не 1000, а число 1024. Саме стільки дає піднесення двійки в. десятий степінь.
Інформаційні процеси
Інформаційні процеси — це процеси пошуку та накопичення, опрацювання та використання, представлення, зберігання та захисту інформації.
Опрацювання інформації — це процес її перетворення, який виконується за деякими правилами. Опрацювання інформації слід відрізняти від перетворення, яке не змінює змісту вхідної інформації (наприклад, підсилення звукових сигналів). Опрацювання інформації залежить від змісту вхідної інформації, але під час самого опрацювання інформація не осмислюється, а лише перетворюється за розробленими алгоритмами. Пристрій, за допомогою якого здійснюється опрацювання інформації, називають процесором.
Процесор разом із запам'ятовувальними пристроями та пристроями введення/виведення інформації, які в сукупності призначені для Виконання певних функцій, називають персональним комп'ютером.
На сьогодні людство володіє надзвичайно величезними інформаційними ресурсами. Користування цими ресурсами можливе лише за умови володіння сучасними інформаційними технологіями, під якими розуміють цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів із використанням засобів комп'ютерної техніки. Широкомасштабне втілення в життя інформаційних технологій ставить Перед суспільством завдання виховання інформаційної культури, яка передбачає не тільки розуміння їх сутності та основ функціонування, дає й володіння знаннями й навичками у використанні сучасних інформаційних технологій для розв'язання пізнавально-освітніх, ділових, виробничих та інших проблем. Володіння цими знаннями стає обов'язковим атрибутом будь-якої професійної діяльності.
IV. Осмислення набутих знань
Перегляд презентації «Інформація. Інформаційні процеси».
V. Практичне завдання
Робота з клавіатурним тренажером. Інструктаж з техніки безпеки.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 1 підручника «Інформатика. 9 клас» Володін В.В., Володіна І.Л. Видавництво “Гімназія”, 2009, відповісти на питання самоперевірки, виконати навчально-тренувальні вправи № 3), 4), 5), 6), 7)на стр.27 (відповіді записати у зошиті)
VII. Підбиття підсумків уроку
Узагальнення навчального матеріалу.
При розробці конспекту уроку було використано навчально-методичний посібник:
Костриба О. В., Усі уроки інформатики. 9 клас. Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 191
среда, 29 апреля 2009 г.
Програма для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа).
Автори: Завадський І.О., Дорошенко Ю.О. та Потапова Ж.В. (Науково-методичний журнал «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» № 2-3, 2008 р. Науково-методичний журнал "Комп'ютер у школі та сім'ї" № 6, 2008 р.)
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що до 9 класу учні не вивчали інформатики (це відповідає типовим навчальним планам).
Мета і завдання профільного навчання інформатики
Метою курсу є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників основної школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.
Завданнями курсу є:
· формування в учнів бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті;
· розвиток в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;
· формування в учнів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних завдань щодо отримання, обробки, збереження, подання інформації, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства.
Структура навчальної програми
Навчальна програма складається з:
· пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;
· змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;
· додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
У наведеній нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учня та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів.
повний зміст http://www.ciit.zp.ua/menu_r2/programs/index.html
Інформатика. Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що до 9 класу учні не вивчали інформатики (це відповідає типовим навчальним планам).
Мета і завдання профільного навчання інформатики
Метою курсу є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників основної школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.
Завданнями курсу є:
· формування в учнів бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті;
· розвиток в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;
· формування в учнів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних завдань щодо отримання, обробки, збереження, подання інформації, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства.
Структура навчальної програми
Навчальна програма складається з:
· пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;
· змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;
· додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
У наведеній нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учня та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів.
повний зміст http://www.ciit.zp.ua/menu_r2/programs/index.html
вторник, 28 апреля 2009 г.
Впровадження компетентнісного підходу на уроках інформатики.
Всеукраїнське видання для вчителів "Інформатика" №3 за 2008 рік видавництва "Шкільний світ":
Автор: Лапшина І.С.
Особливості практичноговпровадження компетентнісногопідходу в процес викладання інформатики
Компетентнісний підхід до освіти – це спроба привести у відповідність освіту і потреби ринку праці. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, і особистісну орієнтовану форму навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. З уведенням компетентнісного підходу до системи шкільної освіти з’являється можливість якісних змін у підготовці випускників. З позицій компетентнісного підходу основним результатом діяльності педагогічного колективу школи стає формування компетентного випускника, здатного використовувати отримані знання в реальному житті, витримувати конкуренцію на ринку праці.
Виходячи з того, що компетентність – це не проста сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем, змінюються самі підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.
Інформатика, як шкільний предмет, що з’явився порівняно недавно, з самого початку орієнтований на форми, методи роботи притаманні компетентнісному підходу. Інтерактивні форми навчання є невід’ємною частиною роботи вчителів інформатики. Індивідуальна робота кожного учня на персональному комп’ютері поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі. Використання комп’ютерної техніки та мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними засобами навчання на уроках інформатики. Профілізація курсу інформатики вимагає від вчителів налагодження міжпредметних зв’язків. Однією з ключових компетенцій, які виділені міністерством освіти і науки України, є інформаційна компетенція, яка в той же самий час для предмету інформатика є предметною компетенцією.
I Шляхи практичного формування ключових компетенцій на уроках інформатики
Формування всіх ключових компетенцій здійснюється на кожному уроці і неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної компетенції від формування будь-якої іншої компетенції. Проте, варіюючи змістом завдань, формами та методами роботи на окремих уроках, учитель спрямовує процес навчання на формування тієї чи іншої компетенції. Більше того, окремі теми курсу інформатики змістовно спрямовані на формування окремих компетенцій. Таким чином, через зміст та форми роботи на окремих уроках ми формуємо предметні компетенції, а через них - надпредметні та ключові.
Соціальна компетентність
Навички користувача
Навички мережевої роботи
Основи програмування
Навички Колективної роботи
Інформація, процеси
Інформаційна система
Програми загального та навчального призначення
інтернет
Web дизайн
Алгоритмика та програмування
Проектна робота
Робота в групах
2 я був неуважний, не завжди виконував вказівки учителя, іноді заважав іншим
намагався працювати, але час від часу відовлікався на сторонні справи.
3 був уважний весь урок, працював незважаючи на перешкоди.
зміст діяльності -необхідність даної теми для мого подальшого
навчання та діяльності
1 матеріал, що вивчався на уроці мені не потрібен для подальшого навчання і майбутньої роботи
2 матеріал, що вивчався на уроці мені не потрібен для подальшого навчання і майбутньої роботи, проте вивчати його цікаво для підвищення рівня самоосвіти
3 матеріал, що вивчався на уроці, мені може знадобитися для подальшого навчання або роботи, проте я не дуже в цьому впевнений
4 матеріал, що вивчався на уроці мені потрібен для подальшого навчання і майбутньої роботи
зміст діяльності - емоційний стан
1 я дуже стомився, мені це не цікаво, почував себе не комфортно
2 було цікаво, проте дуже складно, потрібую додаткового пояснення
3 було цікаво, почував себе комфортно
4 настрій піднесений, мені було цікаво, хочу продовження
зміст діяльності - рівень сприйняття теми
1 тему не зрозумів, із завданням не впорався
2 міг виконати більшу частину завдання за допомогою вчителя та товаришів, зрозумів не все
3 все зрозумів, практично все виконував самостійно, в окремих випадках звертався по допомогу
4 все зрозумів, виконував завдання самостійно, допомагав товаришам
таблиця для самооцінки
Прізвище та ім'я_______________________ дата проведення уроку ______________
Оцініть за чотирьохбальною шкалою свою роботу на уроці
№ зміст діяльності оцінка
_______________________________________________________
1 поведінка на уроці
2 необхідність даної теми для мого
подальшого навчання та діяльності
3 емоційний стан
4 рівень сприйняття теми
Самооцінка роботи ___________
Заповнені учнями таблички надсилаются на комп’ютер вчителя, назвою файлу є номер учня в класному журналі. Автоматично дані з таблиць переносяться в зведену таблицю вчителя, де будується діаграма оцінки діяльності учнів на уроці.
Вся процедура рефлексії займає 1 – 3 хвилини. Накопичена база даних про результати самооцінки роботи учнів дає інформацію для аналізу роботи вчителя і допомагає своєчасно скорегувати процес навчання.
Така форма оцінювання мотивації може бути використана в старших класах. Для молодших школярів доцільно залишити перше і третє питання, на які вони можуть дати адекватну відповідь.
Автор: Лапшина І.С.
Особливості практичноговпровадження компетентнісногопідходу в процес викладання інформатики
Компетентнісний підхід до освіти – це спроба привести у відповідність освіту і потреби ринку праці. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, і особистісну орієнтовану форму навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. З уведенням компетентнісного підходу до системи шкільної освіти з’являється можливість якісних змін у підготовці випускників. З позицій компетентнісного підходу основним результатом діяльності педагогічного колективу школи стає формування компетентного випускника, здатного використовувати отримані знання в реальному житті, витримувати конкуренцію на ринку праці.
Виходячи з того, що компетентність – це не проста сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем, змінюються самі підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.
Інформатика, як шкільний предмет, що з’явився порівняно недавно, з самого початку орієнтований на форми, методи роботи притаманні компетентнісному підходу. Інтерактивні форми навчання є невід’ємною частиною роботи вчителів інформатики. Індивідуальна робота кожного учня на персональному комп’ютері поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі. Використання комп’ютерної техніки та мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними засобами навчання на уроках інформатики. Профілізація курсу інформатики вимагає від вчителів налагодження міжпредметних зв’язків. Однією з ключових компетенцій, які виділені міністерством освіти і науки України, є інформаційна компетенція, яка в той же самий час для предмету інформатика є предметною компетенцією.
I Шляхи практичного формування ключових компетенцій на уроках інформатики
Формування всіх ключових компетенцій здійснюється на кожному уроці і неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної компетенції від формування будь-якої іншої компетенції. Проте, варіюючи змістом завдань, формами та методами роботи на окремих уроках, учитель спрямовує процес навчання на формування тієї чи іншої компетенції. Більше того, окремі теми курсу інформатики змістовно спрямовані на формування окремих компетенцій. Таким чином, через зміст та форми роботи на окремих уроках ми формуємо предметні компетенції, а через них - надпредметні та ключові.
Соціальна компетентність
Навички користувача
Навички мережевої роботи
Основи програмування
Навички Колективної роботи
Інформація, процеси
Інформаційна система
Програми загального та навчального призначення
інтернет
Web дизайн
Алгоритмика та програмування
Проектна робота
Робота в групах
Міською творчою групою були запропоновані схеми формування ключових компетенцій на уроках інформатики:
Полікультурна компетентність
Толерантне відношення до інших культур
Інтегрування з іншими культурами
Формування інформаційної культури
Інтернет
Проектна робота
Текстові та графічні редактори
програмування
Історія розвитку ОТ
Робота в мережі
Web дизайн
редактори
програмування
Кодування інформації
базы даних
Компетентність самоосвіти
Уміння вчитися
Навички самоосвіти
Формування потреби самоосвіти
інтернет
ІКТ
ОС
(Довідкові системи)
Навчальні програми
Пошукові
Базы даних
ІКТ
(написання рефератів)
програмування
Проектна
діяльність
Web дизайн
Проте, не тільки зміст освіти впливає на формування компетентного учня. Розглянув схему компетентнісного підходу до навчання запропоновану кпн Родигіною І.В.,
ми можемо виділити три основних компоненти компетентнісно-орієнтованого навчання:
1. знання;
2. уміння та навички, досвід творчої діяльності;
3. емоційно-ціннісне ставлення(мотивація).
Зміна акцентів у діяльності вчителів інформатики саме полягає у досягненні балансу між реалізацією всіх трьох компонентів на кожному з уроків. Якщо перші два пункти чітко регламентовані в рекомендаціях міністерством освіти і науки України, прописані в програмах навчання, критеріях оцінювання, то останній пункт (а саме – мотивацію учнів) відстежити на уроках дуже складно. Наскільки цілеспрямовано і продуктивно протікає психологічний процес може дати висновок тільки психологічна служба. В той же час знання про зміни рівня мотивації учнів класу допомагають учителю своєчасно скорегувати освітній процес, провести індивідуальну роботу.
II Оцінка рівня мотивації при вивченні окремих тем інформатики
Частково оцінити рівень мотивації кожного учня і класу взагалі мені допомагає рефлексія, яку я проводжу в останні 5 хвилин на кожному уроці.
На комп’ютерах учнів встановлюється електронна таблиця з критеріями самооцінки діяльності учня
Критерії самооцінки роботи учня
зміст діяльності - поведінка на уроці :
Полікультурна компетентність
Толерантне відношення до інших культур
Інтегрування з іншими культурами
Формування інформаційної культури
Інтернет
Проектна робота
Текстові та графічні редактори
програмування
Історія розвитку ОТ
Робота в мережі
Web дизайн
редактори
програмування
Кодування інформації
базы даних
Компетентність самоосвіти
Уміння вчитися
Навички самоосвіти
Формування потреби самоосвіти
інтернет
ІКТ
ОС
(Довідкові системи)
Навчальні програми
Пошукові
Базы даних
ІКТ
(написання рефератів)
програмування
Проектна
діяльність
Web дизайн
Проте, не тільки зміст освіти впливає на формування компетентного учня. Розглянув схему компетентнісного підходу до навчання запропоновану кпн Родигіною І.В.,
ми можемо виділити три основних компоненти компетентнісно-орієнтованого навчання:
1. знання;
2. уміння та навички, досвід творчої діяльності;
3. емоційно-ціннісне ставлення(мотивація).
Зміна акцентів у діяльності вчителів інформатики саме полягає у досягненні балансу між реалізацією всіх трьох компонентів на кожному з уроків. Якщо перші два пункти чітко регламентовані в рекомендаціях міністерством освіти і науки України, прописані в програмах навчання, критеріях оцінювання, то останній пункт (а саме – мотивацію учнів) відстежити на уроках дуже складно. Наскільки цілеспрямовано і продуктивно протікає психологічний процес може дати висновок тільки психологічна служба. В той же час знання про зміни рівня мотивації учнів класу допомагають учителю своєчасно скорегувати освітній процес, провести індивідуальну роботу.
II Оцінка рівня мотивації при вивченні окремих тем інформатики
Частково оцінити рівень мотивації кожного учня і класу взагалі мені допомагає рефлексія, яку я проводжу в останні 5 хвилин на кожному уроці.
На комп’ютерах учнів встановлюється електронна таблиця з критеріями самооцінки діяльності учня
Критерії самооцінки роботи учня
зміст діяльності - поведінка на уроці :
1 я був неуважний, не виконував вказівок учителя, заважав іншим, розмовляв не за темою,
порушував правила техніки безпеки2 я був неуважний, не завжди виконував вказівки учителя, іноді заважав іншим
намагався працювати, але час від часу відовлікався на сторонні справи.
3 був уважний весь урок, працював незважаючи на перешкоди.
зміст діяльності -необхідність даної теми для мого подальшого
навчання та діяльності
1 матеріал, що вивчався на уроці мені не потрібен для подальшого навчання і майбутньої роботи
2 матеріал, що вивчався на уроці мені не потрібен для подальшого навчання і майбутньої роботи, проте вивчати його цікаво для підвищення рівня самоосвіти
3 матеріал, що вивчався на уроці, мені може знадобитися для подальшого навчання або роботи, проте я не дуже в цьому впевнений
4 матеріал, що вивчався на уроці мені потрібен для подальшого навчання і майбутньої роботи
зміст діяльності - емоційний стан
1 я дуже стомився, мені це не цікаво, почував себе не комфортно
2 було цікаво, проте дуже складно, потрібую додаткового пояснення
3 було цікаво, почував себе комфортно
4 настрій піднесений, мені було цікаво, хочу продовження
зміст діяльності - рівень сприйняття теми
1 тему не зрозумів, із завданням не впорався
2 міг виконати більшу частину завдання за допомогою вчителя та товаришів, зрозумів не все
3 все зрозумів, практично все виконував самостійно, в окремих випадках звертався по допомогу
4 все зрозумів, виконував завдання самостійно, допомагав товаришам
таблиця для самооцінки
Прізвище та ім'я_______________________ дата проведення уроку ______________
Оцініть за чотирьохбальною шкалою свою роботу на уроці
№ зміст діяльності оцінка
_______________________________________________________
1 поведінка на уроці
2 необхідність даної теми для мого
подальшого навчання та діяльності
3 емоційний стан
4 рівень сприйняття теми
Самооцінка роботи ___________
Заповнені учнями таблички надсилаются на комп’ютер вчителя, назвою файлу є номер учня в класному журналі. Автоматично дані з таблиць переносяться в зведену таблицю вчителя, де будується діаграма оцінки діяльності учнів на уроці.
Вся процедура рефлексії займає 1 – 3 хвилини. Накопичена база даних про результати самооцінки роботи учнів дає інформацію для аналізу роботи вчителя і допомагає своєчасно скорегувати процес навчання.
Така форма оцінювання мотивації може бути використана в старших класах. Для молодших школярів доцільно залишити перше і третє питання, на які вони можуть дати адекватну відповідь.
Адреса полезных ресурсов по информатике
http://metod-kopilka.ru/page-1.html метод копилка
http://iteach.com.ua/ портал ИНТЕЛ
http://www.ua5.org/ материалы по инф на укр языке
http://www.rusedu.info/ инф и инф технологии, методика, уроки, внеклас. Мероприятия
http://yanshih.newmail.ru/files/sylki.html каталог сайтов учеб материалов по информ для уч, уеников. И абитур
http://www.infoschool.narod.ru/ ж-л Инф в школе
http://www.klyaksa.net/htm/kopilka/uroki1/index.htm разработки уроков по информатике
http://comp-science.narod.ru/ дитакт материалы
http://method.novgorod.rcde.ru/subject.asp?id=500000004 хранилище метод материалов
http://iteach.com.ua/ портал ИНТЕЛ
http://www.ua5.org/ материалы по инф на укр языке
http://www.rusedu.info/ инф и инф технологии, методика, уроки, внеклас. Мероприятия
http://yanshih.newmail.ru/files/sylki.html каталог сайтов учеб материалов по информ для уч, уеников. И абитур
http://www.infoschool.narod.ru/ ж-л Инф в школе
http://www.klyaksa.net/htm/kopilka/uroki1/index.htm разработки уроков по информатике
http://comp-science.narod.ru/ дитакт материалы
http://method.novgorod.rcde.ru/subject.asp?id=500000004 хранилище метод материалов
ПОДВЕДЕНИЕ ИТОГОВ УРОКА. РЕФЛЕКСИЯ.
Один из принципов развивающего обучения - принцип активности и сознательности. Ребенок может быть активен, если осознает цель учения, его необходимость, если каждое его действие является осознанным и понятным. Обязательным условием создания развивающей среды на уроке является этап рефлексии. Слово рефлексия происходит от латинского reflexio – обращение назад. Словарь иностранных слов определяет рефлексию как размышление о своем внутреннем состоянии, самопознание. Толковый словарь русского языка трактует рефлексию как самоанализ. В современной педагогике под рефлексией понимают самоанализ деятельности и её результатов.
Рефлексия может осуществляться не только в конце урока, как это принято считать, но и на любом его этапе. Рефлексия направлена на осознание пройденного пути, на сбор в общую копилку замеченного обдуманного, понятого каждым. Её цель не просто уйти с урока с зафиксированным результатом, а выстроить смысловую цепочку, сравнить способы и методы, применяемые другими со своими.
Исходя из функций рефлексии предлагается следующая классификация:
рефлексия настроения и эмоционального состояния
рефлексия деятельности
рефлексия содержания учебного материала
Проведение рефлексии настроения и эмоционального состояния целесообразно в начале урока с целью установления эмоционального контакта с группой и в конце деятельности. Применяются карточки с изображением лиц, цветовое изображение настроения, эмоционально-художественное оформление (картина, музыкальный фрагмент).
Рефлексия деятельности дает возможность осмысления способов и приемов работы с учебным материалом, поиска наиболее рациональных. Этот вид рефлексивной деятельности приемлем на этапе проверки домашнего задания, защите проектных работ. Применение этого вида рефлексии в конце урока дает возможность оценить активность каждого на разных этапах урока, используя например прием «лестницы успеха». Эффективность решения поставленной учебной задачи (проблемной ситуации) можно оформить в виде графического организатора «рыбья кость»
Рефлексия содержания учебного материала используется для выявления уровня осознания содержания пройденного. Эффективен прием незаконченного предложения, тезиса, подбора афоризма, рефлексия достижения цели с использованием «дерева целей», оценки «приращения» знаний и достижения целей (высказывания Я не знал… - Теперь я знаю…); прием анализа субъективного опыта и достаточно известный прием синквейна, который помогает выяснить отношение к изучаемой проблеме, соединить старое знание и осмысление нового.
Обычно в конце урока подводятся его итоги, обсуждение того, что узнали, и того, как работали – т.е. каждый оценивает свой вклад в достижение поставленных в начале урока целей, свою активность, эффективность работы класса, увлекательность и полезность выбранных форм работы. Ребята по кругу высказываются одним предложением, выбирая начало фразы из рефлексивного экрана на доске:
сегодня я узнал…
было интересно…
было трудно…
я выполнял задания…
я понял, что…
теперь я могу…
я почувствовал, что…
я приобрел…
я научился…
у меня получилось …
я смог…
я попробую…
меня удивило…
урок дал мне для жизни…
мне захотелось…
Для подведения итогов урока можно воспользоваться упражнением «Плюс-минус-интересно». Это упражнение можно выполнять как устно, так и письменно, в зависимости от наличия времени. Для письменного выполнения предлагается заполнить таблицу из трех граф. В графу «П» - «плюс» записывается все, что понравилось на уроке, информация и формы работы, которые вызвали положительные эмоции, либо по мнению ученика могут быть ему полезны для достижения каких-то целей. В графу «М» - «минус» записывается все, что не понравилось на уроке, показалось скучным, вызвало неприязнь, осталось непонятным, или информация, которая, по мнению ученика, оказалась для него не нужной, бесполезной с точки зрения решения жизненных ситуаций. В графу «И» - «интересно» учащиеся вписывают все любопытные факты, о которых узнали на уроке и что бы еще хотелось узнать по данной проблеме, вопросы к учителю. Эту таблицу придумал Эдвард де Боно, доктор медицинских наук, доктор философии Кембриджского университета, специалист в области развития практических навыков в области мышления. Это упражнение позволяет учителю взглянуть на урок глазами учеников, проанализировать его с точки зрения ценности для каждого ученика. Для учащихся наиболее важными будут графы «П» и «И», так как в них будут содержаться памятки о той информации, которая может им когда-нибудь пригодиться.В конце урока можно дать ребятам небольшую анкету, которая позволяет осуществить самоанализ, дать качественную и количественную оценку уроку. Некоторые пункты можно варьировать, дополнять, это зависит от того, на какие элементы урока обращается особое внимание. Можно попросить учащихся аргументировать свой ответ.
1.На уроке я работал2.Своей работой на уроке я3.Урок для меня показался4.За урок я5.Мое настроение6.Материал урока мне был7.Домашнее задание мне кажется
активно / пассивнодоволен / не доволенкоротким / длиннымне устал / усталстало лучше / стало хужепонятен / не понятенполезен / бесполезенинтересен / скученлегким / трудныминтересно / не интересно
Для оценивания учащимися своей активности и качества своей работы на уроке предлагаю ребятам на листочке условно отмечать свои ответы: «V» - ответил по просьбе учителя, но ответ не правильный«W» - ответил по просьбе учителя, ответ правильный« » - ответил по своей инициативе, но ответ не правильный«+» - ответил по своей инициативе, ответ правильный«0» - не ответил.
Обсуждая в конце урока результаты своих наблюдений, учащиеся смогут объективно оценить свою активность и качество работы.Для того, чтобы закончить урок на положительной ноте можно воспользоваться одним из вариантов упражнении «Комплимент» (Комплимент-похвала, Комплимент деловым качествам, Комплимент в чувствах), в котором учащиеся оценивают вклад друг друга в урок и благодарят друг друга и учителя за проведенный урок. Такой вариант окончания урока дает возможность удовлетворения потребности в признании личностной значимости каждого.
Концепция развивающего обучения предполагает научить школьников работать в разных режимах (индивидуальный, групповой, коллективный) Коллективная учебная деятельность создает условия для овладения иноязычным общением. Поэтому рефлексивная деятельность, как любая другая, может организовываться в индивидуальной и групповой форме. Чтобы показать учащимся, как они работали в группе, каков уровень их коммуникации, анализируется не только результат, но и процесс работы, который можно оценить по следующему алгоритму:
Как общение в ходе работы влияло на выполнение задания?- делало её более эффективной- тормозило выполнение задания- не позволило точно выполнить задачу, испортило отношения в группе
На каком уровне в большей степени осуществлялось общение в группе?
обмен информацией
взаимодействие
взаимопонимание
были равномерно задействованы все уровни
Какого уровня коммуникативные трудности испытывали участники группы при выполнении задания?
недостаток информации
недостаток средств коммуникации (речевых образцов, текстов и др.)
трудности в общении
Какой стиль общения преобладал в работе?
ориентированный на человека
ориентированный на выполнение задания
Сохранилось ли единство группы в ходе выполнения задания?
в группе сохранилось единство и партнерские отношения
единство группы в ходе работы было нарушено
Кто или что сыграло решающую роль в том, что произошло в группе?
лидер, выдвинувшийся в ходе работы
нежелание наладить контакт большинства участников группы
непонимание задачи, поставленной для совместной работы
сама задача оказалась неинтересной, трудной
Рефлексивная контрольно-оценочная деятельность при организации коллективно-учебной деятельности в группе предполагает включение каждого учащегося в действие взаимоконтроля и взаимооценки. Для этого используются оценочные карты, цель которых – научить адекватно оценивать себя и других. Можно предложить учащимся сделать краткие записи – обоснования оценки в виде похвалы, одобрения, пожелания и т.д.
Все, что делается на уроке по организации рефлексивной деятельности – не самоцель, а подготовка в сознательной внутренней рефлексии развитию очень важных качеств современной личности: самостоятельности, предприимчивости и конкурентоспособности.
Однако, процесс рефлексии должен быть многогранным, так как оценка должна проводиться не только личностью самой себя, но и окружающими людьми. Таким образом, рефлексия на уроке – это совместная деятельность учащихся и учителя, позволяющая совершенствовать учебный процесс, ориентируясь на личность каждого ученика.
Использованная литература:
Ариян М.А. «Повышение самостоятельности учебного труда школьников при обучении иностранным языкам», журнал «ИЯШ» №6, 1999 год, с.17
Винярская О.А. «Развитие личности учащегося на уроках иностранного языка», журнал «Учитель.ru» , 2001
Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. «Анализ современного урока». Практическое пособие.- Издательство «Учитель», Ростов-на-Дону, 2003 г.
Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. Современный урок. Часть 1. Научно-практическое пособие. - Издательство «Учитель», Ростов-на-Дону, 2004 г.
Майорова Н.П., Чепурных Е.Е., Шурухт С.М., «Обучение
Рефлексия может осуществляться не только в конце урока, как это принято считать, но и на любом его этапе. Рефлексия направлена на осознание пройденного пути, на сбор в общую копилку замеченного обдуманного, понятого каждым. Её цель не просто уйти с урока с зафиксированным результатом, а выстроить смысловую цепочку, сравнить способы и методы, применяемые другими со своими.
Исходя из функций рефлексии предлагается следующая классификация:
рефлексия настроения и эмоционального состояния
рефлексия деятельности
рефлексия содержания учебного материала
Проведение рефлексии настроения и эмоционального состояния целесообразно в начале урока с целью установления эмоционального контакта с группой и в конце деятельности. Применяются карточки с изображением лиц, цветовое изображение настроения, эмоционально-художественное оформление (картина, музыкальный фрагмент).
Рефлексия деятельности дает возможность осмысления способов и приемов работы с учебным материалом, поиска наиболее рациональных. Этот вид рефлексивной деятельности приемлем на этапе проверки домашнего задания, защите проектных работ. Применение этого вида рефлексии в конце урока дает возможность оценить активность каждого на разных этапах урока, используя например прием «лестницы успеха». Эффективность решения поставленной учебной задачи (проблемной ситуации) можно оформить в виде графического организатора «рыбья кость»
Рефлексия содержания учебного материала используется для выявления уровня осознания содержания пройденного. Эффективен прием незаконченного предложения, тезиса, подбора афоризма, рефлексия достижения цели с использованием «дерева целей», оценки «приращения» знаний и достижения целей (высказывания Я не знал… - Теперь я знаю…); прием анализа субъективного опыта и достаточно известный прием синквейна, который помогает выяснить отношение к изучаемой проблеме, соединить старое знание и осмысление нового.
Обычно в конце урока подводятся его итоги, обсуждение того, что узнали, и того, как работали – т.е. каждый оценивает свой вклад в достижение поставленных в начале урока целей, свою активность, эффективность работы класса, увлекательность и полезность выбранных форм работы. Ребята по кругу высказываются одним предложением, выбирая начало фразы из рефлексивного экрана на доске:
сегодня я узнал…
было интересно…
было трудно…
я выполнял задания…
я понял, что…
теперь я могу…
я почувствовал, что…
я приобрел…
я научился…
у меня получилось …
я смог…
я попробую…
меня удивило…
урок дал мне для жизни…
мне захотелось…
Для подведения итогов урока можно воспользоваться упражнением «Плюс-минус-интересно». Это упражнение можно выполнять как устно, так и письменно, в зависимости от наличия времени. Для письменного выполнения предлагается заполнить таблицу из трех граф. В графу «П» - «плюс» записывается все, что понравилось на уроке, информация и формы работы, которые вызвали положительные эмоции, либо по мнению ученика могут быть ему полезны для достижения каких-то целей. В графу «М» - «минус» записывается все, что не понравилось на уроке, показалось скучным, вызвало неприязнь, осталось непонятным, или информация, которая, по мнению ученика, оказалась для него не нужной, бесполезной с точки зрения решения жизненных ситуаций. В графу «И» - «интересно» учащиеся вписывают все любопытные факты, о которых узнали на уроке и что бы еще хотелось узнать по данной проблеме, вопросы к учителю. Эту таблицу придумал Эдвард де Боно, доктор медицинских наук, доктор философии Кембриджского университета, специалист в области развития практических навыков в области мышления. Это упражнение позволяет учителю взглянуть на урок глазами учеников, проанализировать его с точки зрения ценности для каждого ученика. Для учащихся наиболее важными будут графы «П» и «И», так как в них будут содержаться памятки о той информации, которая может им когда-нибудь пригодиться.В конце урока можно дать ребятам небольшую анкету, которая позволяет осуществить самоанализ, дать качественную и количественную оценку уроку. Некоторые пункты можно варьировать, дополнять, это зависит от того, на какие элементы урока обращается особое внимание. Можно попросить учащихся аргументировать свой ответ.
1.На уроке я работал2.Своей работой на уроке я3.Урок для меня показался4.За урок я5.Мое настроение6.Материал урока мне был7.Домашнее задание мне кажется
активно / пассивнодоволен / не доволенкоротким / длиннымне устал / усталстало лучше / стало хужепонятен / не понятенполезен / бесполезенинтересен / скученлегким / трудныминтересно / не интересно
Для оценивания учащимися своей активности и качества своей работы на уроке предлагаю ребятам на листочке условно отмечать свои ответы: «V» - ответил по просьбе учителя, но ответ не правильный«W» - ответил по просьбе учителя, ответ правильный« » - ответил по своей инициативе, но ответ не правильный«+» - ответил по своей инициативе, ответ правильный«0» - не ответил.
Обсуждая в конце урока результаты своих наблюдений, учащиеся смогут объективно оценить свою активность и качество работы.Для того, чтобы закончить урок на положительной ноте можно воспользоваться одним из вариантов упражнении «Комплимент» (Комплимент-похвала, Комплимент деловым качествам, Комплимент в чувствах), в котором учащиеся оценивают вклад друг друга в урок и благодарят друг друга и учителя за проведенный урок. Такой вариант окончания урока дает возможность удовлетворения потребности в признании личностной значимости каждого.
Концепция развивающего обучения предполагает научить школьников работать в разных режимах (индивидуальный, групповой, коллективный) Коллективная учебная деятельность создает условия для овладения иноязычным общением. Поэтому рефлексивная деятельность, как любая другая, может организовываться в индивидуальной и групповой форме. Чтобы показать учащимся, как они работали в группе, каков уровень их коммуникации, анализируется не только результат, но и процесс работы, который можно оценить по следующему алгоритму:
Как общение в ходе работы влияло на выполнение задания?- делало её более эффективной- тормозило выполнение задания- не позволило точно выполнить задачу, испортило отношения в группе
На каком уровне в большей степени осуществлялось общение в группе?
обмен информацией
взаимодействие
взаимопонимание
были равномерно задействованы все уровни
Какого уровня коммуникативные трудности испытывали участники группы при выполнении задания?
недостаток информации
недостаток средств коммуникации (речевых образцов, текстов и др.)
трудности в общении
Какой стиль общения преобладал в работе?
ориентированный на человека
ориентированный на выполнение задания
Сохранилось ли единство группы в ходе выполнения задания?
в группе сохранилось единство и партнерские отношения
единство группы в ходе работы было нарушено
Кто или что сыграло решающую роль в том, что произошло в группе?
лидер, выдвинувшийся в ходе работы
нежелание наладить контакт большинства участников группы
непонимание задачи, поставленной для совместной работы
сама задача оказалась неинтересной, трудной
Рефлексивная контрольно-оценочная деятельность при организации коллективно-учебной деятельности в группе предполагает включение каждого учащегося в действие взаимоконтроля и взаимооценки. Для этого используются оценочные карты, цель которых – научить адекватно оценивать себя и других. Можно предложить учащимся сделать краткие записи – обоснования оценки в виде похвалы, одобрения, пожелания и т.д.
Все, что делается на уроке по организации рефлексивной деятельности – не самоцель, а подготовка в сознательной внутренней рефлексии развитию очень важных качеств современной личности: самостоятельности, предприимчивости и конкурентоспособности.
Однако, процесс рефлексии должен быть многогранным, так как оценка должна проводиться не только личностью самой себя, но и окружающими людьми. Таким образом, рефлексия на уроке – это совместная деятельность учащихся и учителя, позволяющая совершенствовать учебный процесс, ориентируясь на личность каждого ученика.
Использованная литература:
Ариян М.А. «Повышение самостоятельности учебного труда школьников при обучении иностранным языкам», журнал «ИЯШ» №6, 1999 год, с.17
Винярская О.А. «Развитие личности учащегося на уроках иностранного языка», журнал «Учитель.ru» , 2001
Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. «Анализ современного урока». Практическое пособие.- Издательство «Учитель», Ростов-на-Дону, 2003 г.
Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. Современный урок. Часть 1. Научно-практическое пособие. - Издательство «Учитель», Ростов-на-Дону, 2004 г.
Майорова Н.П., Чепурных Е.Е., Шурухт С.М., «Обучение
Подписаться на:
Сообщения (Atom)